Останній раз пишу, мене більше не буде,
На мене вже давно наплювали всі люди,
Скоріш би про параноїдальні думки забути,
Бо для людей я всього лиш непотрібна приблуда.
Незнаю куди мені подітись, всюди заважаю,
А здається, що вже й сам так вважаю.
А справді, що з мене взяти?
У мене немає нічого, просто існування,
Немає жодного слова, жодного питання.
Чую в свій бік лише одні догани,
Що я неправильний, ти тут поганий,
Хоча намагаєшся зі всіх сил,
А навкруги непомічають, я для них просто пил.
А ще вважав, що в мене є друзі,
Хоча це не так, згадують, лише тод,і коли я їм потрібен,
А просто так ніхто не напише, я лише для справи потрібен,
Тож ці "друзі" залишили мене у безвихідному крузі.
Тож не бачу сенсу далі існувати, я йду
Я прийду в інший світ, може там все буде добре,
Піду далі, за життя обрій,
Туди, де приймуть небеса
Останнiй вiрш
© Copyright: Ярослав Франс, 2016
Свидетельство о публикации №116102409232
Свидетельство о публикации №116102409232
Рецензии