Осiння казка

Дрімав похмурий, чорний ліс
У макраме сплетінні.
Один яскравий сяяв лист –
Останній лист осінній.

Все листячко давно в смітті –
Перетлівало тихо,
А цей - усе на висоті,
На щастя, чи на лихо.

І звідки сили дістає?
Триматись, знаю, тяжко.
Таємний стимул, мабуть, є –
Одна співоча пташка.

Вона, бувало, прилетить
І біля нього сяде.
Листок у захваті тремтить,
Як чує серенади.

Її не стало. Пожовтів,
Оплакуючи літо.
Триматись більше не хотів.
Зірвався. Тихо полетів –
Нема для кого жити…

2016

Перевод с украинского языка

ИГОРЬ ГЕРАСИМЕНКО-КРЕМЕНЧУГСКИЙ

ОСЕННЯЯ СКАЗКА

Дремал угрюмый, черный лес
весь в макраме сплетений.
Лишь лист один дарил мне блеск -
последний лист осенний.

Другие листья на траве,
где дотлевали тихо,
а этот - гордо в синеве
на счастье, иль на лихо.

Откуда силы? Долго - здесь?
Держаться, знаю, трудно.
Наверно тайный стимул есть -
певунья желто-грудка.

Она, бывало, прилетит
на ветке рядом сядет.
А он волнуется, дрожит
от сладкой серенады.

Её не стало. Постарел,
оплакивая лето.
Держаться больше не хотел,
сорвался, быстро полетел:
нет смысла в жизни этой!

2016