Останні крихти почуттів склювали сірі птахи.
Зима накрила нас холодним покривалом.
Несу свою любов замерзлу, як на плаху –
до нас розлука в гості завітала.
Невже нам знову не співатимуть дрозди
й любов не перехопить естафету.
А може пані ця прийшла не назавжди
і ще розтануть навесні образ замети?!
Я знову шлю тобі свою любов
і знову уявляю дні і ночі,
коли у жилах наших вирувала кров,
коли світились ніжним сяйвом наші очі.
Любов свою у Всесвіт шлю в журбі
і вірю – ти, кохана, мене чуєш.
Багато ще чого хотів сказать тобі,
але ти і без слів усе відчуєш.
У Вічність шлю тобі свою любов…
21.10.2016
Я шлю тобi свою любов
© Copyright: Олександр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116102108756
Свидетельство о публикации №116102108756
Рецензии
