Цвіт
(Сонет)
Хоч ти лежиш без дії,
життя вперед іде.
Знов роки молодії
хто, втративши, знайде?
Невинні юні мрії,
що не збулися, де?
Лиш вітер снігом віє
й зажурено гуде.
А ти все ж не журися.
Такий від роду світ,
що ми у ньому цвіт.
Учора лиш розкрився.
Сьогодні ж опинився
уже на схилі літ.
––––––
© Анатолій Загравенко.
Цвет
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116102000607
Свидетельство о публикации №116102000607
Рецензии