Так хочеться десь усамітнитись.
Серед лісів, серед зірок.
Самій, без цілого світу залишитись,
Щоб написати один лиш рядок.
Так хочеться десь утекти,
Де ніхто тебе не знайде.
Де в думки приходять рядки,
Де відчуєш життя молоде.
Я так давно природи доторкалась,
А це колись було так легко...
Блокнот і ручка. Плед. Зібралась.
Помандрувала десь далеко.
А зараз - все немає часу.
Я як колись давно вже не щаслива.
Сиджу на кухні: каструля, суп і масло,
А за вікном періщить злива.
Mary Ch. 13/10/2016
Так хочеться
© Copyright: Мария Черешнёвская, 2016
Свидетельство о публикации №116102005208
Свидетельство о публикации №116102005208
Рецензии
