Всі інші повертаються з війни.
Скалічені, навіки нерухомі.
А ти за крок від волі чи труни
Шукаєш руки теплі і знайомі.
І десь гримить, і десь стинає дух
А там, де ти, зависла тиша мертва.
Бо там, де ти, один-єдиний рух
І ти навіки не ловець, а жертва.
І ти сичиш, як гад перед стрибком
Але не сила зсунутися далі.
І чорний хтось червоним каблуком
Тебе самого замість тебе жалить.
І білий хтось не дзвонить пресвяту
Бо від напруги оніміли дзвони.
І сірий хтось в дорозі в Воркуту
Зриває переліплені погони.
І любий хтось не шепче теплих слів,
Бо як розчують- вирвуть з язиками
Всі інші повертаються домів,
А ми навік зависли між світами...
7.10.16
Всi iншi повертаються з вiйни
© Copyright: Елена Соколан, 2016
Свидетельство о публикации №116101905626
Свидетельство о публикации №116101905626
Рецензии