Нічка - чарівничка, зіроньками сяє.
Ясноокий місяць , з - за хмар виглядає.
Простелив дорiжку, через бистру річку,
Ще посипав блиском воду iз кринички!
А у тій водиці, Зоря- Зоряниця,
Зіроньки купає, з вітром розмовляє.
Лише місяченьку, ніколи стояти,
Має все навколо, світлом наповняти.
Зазирнув до хати де живе Марічка,
Шо коханого чекає, додому із війська.
Все чекає,виглядає до віконця припадає.
Та до місяця ясного, білі ручки простягає!
Місяцю мій, місяченьку! Посвіти милому,
Коли буде їхати, iз війни до дому!
А ти нічка - чарівничка, збережи від кулі,
Якщо ворог буде цілить , в його білі груди!
Вітерець її благання, по світу розносить!
Та коханому вiд неi, вісточку приносить!
18.10.2016р.
Нiчка - чарiвничка
© Copyright: Перевесло, 2016
Свидетельство о публикации №116101807734
Свидетельство о публикации №116101807734
Рецензии