Осінь – подруга моєї трохи хворої голови,
Час передбачень й небажаних подарунків,
Хочеться розповідати дощу, що зовсім невин…
Але він знає давно… малює картини мунків,
Знімає страшнючі фільми і пхає у підсвідомість,
Тисне до болі на вітер, той верещить - бідолага,
Вирішую жити як треба, але авжеж, натомість
Все знову і знову минає, як сонце і літня засмага,
Купую собі какао, гарячий стакан – вже краще,
Пригадую всіх, хто може, і клятого айболіта,
Горіховий темний мафін - солодка пігулка натще,
Мій мозок застряг у хмарах і знову чекає літа….
Осiнь
© Copyright: Свэтка Лабуда, 2016
Свидетельство о публикации №116101708282
Свидетельство о публикации №116101708282
Рецензии
Осінь - подруга,
Чекає лиш друга.
Та хоче співати,
Своє щастя мати.
Українське "і", в назві вірша, можна набрати
на англійському алфавіті.
з теплом,
Михаил Онищенко2 29.04.2017 13:51 • Заявить о нарушении
Чекає лиш друга.
Та хоче співати,
Своє щастя мати.
Українське "і", в назві вірша, можна набрати
на англійському алфавіті.
з теплом,
Михаил Онищенко2 29.04.2017 13:51 • Заявить о нарушении
Дякую, у тому числі за відкриття таємниць клавіатури) !!
Свэтка Лабуда 11.05.2017 13:33 Заявить о нарушении
Свэтка Лабуда 11.05.2017 13:33 Заявить о нарушении