На нараде

На нараде.
На  нараді

Як  справи  у  Верховній Раді?
Спитав  Петро-пан  на  нараді.
- За тиждень – доповідь і змога
Нам  вирішить – є  допомога!
Слова  щоб ділом підкріпити –
Побільше  треба  захопити!
В докладі щоб ми мали змогу
Рапортувать про перемогу!
Щоб виправдать свої погони –
Міністр  звітує  оборони!
 - Проголосує  за те  Рада?
- Проголосує  так, як надо!
- А  як  діла  у  кабінеті?
Чи є  в нас дещо на прикметі?
- Тож справи кепські, так буває,
Бо грошей на війну  немає…
- А де ж поділися ті гроші?
- Хто ж його знає. Ми  хороші!
І ще. Невдовзі звістку  мали:
В Бердянськ к нам гості завітали.
Гостей  потрібно  пригощати,
А це все – зайві  є  витрати.
- Отож! На все потрібні гроші!
А  ти  канючиш: ми  хороші!
Авжеж, без грошей кепські справи,
Певно, нема  на  Вас  управи!

- Отже, п’ятнадцята  година,
Тож розпочнемо за хвилину.
Зібрались всі тут? Всі на місті?
Чи є, в  кого ще  руки  чисті?
Сьогодні головне питання –
Як виграти в війні  змагання.
Наші  військові  вчора в полі
Зненацька  опинились в колі.
Не розірвати  їм  те коло,
Зібрались  вороги навколо.
Військових треба визволяти,
Кільце  лещат тих  розірвати!
Окрема  авантюра  є –
Нам  допоможе  О-Б-еС-Є!
Чи  ми готові  до тер-акту?
Почнемо наступ без антракту!
Ви всі з сценарієм  знайомі?
Є  репродуктор в кожнім домі?
-А що на те нам скажуть люди?
-Що скажем  ми, то так і  буде!
Бо є  вже сивина на скронях,
Отож, всі СМІ – в наших долонях!
Що ми в них скажемо – то й буде,
Бо вірять ще  їм  наші  люди!

План «А»  працює  третю добу.
Всі  наготові.  До  «ознобу»!
Якщо ж він вам не до вподоби,
В запасі  є у нас план «Б».
Який  нарада  обере?
- Гаразд, то ж  зробим  перелічку,
(Як в касі, звіримо налічку).
Тож всі  надійні  в нашій змові?
В Дніпрі… поводирі  готові?
Ляльки знаходяться  в колисках?
А хвилі  варяться  вже в мисках?
Бо  час  спливає  на  хвилини:
Вже пташка від кордону лине!
- Якщо ж розкриється ця драма?
- Не семеніть, з нами  Обама!
У нього є  міцні  джерела,
Надійні СМІ  та  інфосфера.
Він  світу  правди не відкриє,
Своїми  СМІ  він нас прикриє!
Повинні, звісно, терористи!
Заявим  так – і  руки  чисті!
Не  терористи – так  Росія!
Тож виправдатись хай  зуміє!
- А  язики по всій  Європі?
- Та  де ж  ті  язики? У . . . .
Ми  референдум  не признали,
В  правах  Донбасу  відказали,
Назвали  їх – «сепаратисти»,
Потім  ще ліпше – «терористи»,
Ніхто  підлога  не помітив!
Не  заперечив. Ви – як  діти!
Ми ж час не марнували даром,
Не  легковажні, як  Азаров:
Законним чином  кошти дбав,
А  СМІ – і жодного не мав!
Бо є  вже сивина  на скронях –
Бодай всі  СМІ – в наших долонях!
В  Європі  всі  ці  па-де-же
Давно  підхоплені. Авжеж!
Донбас  отримає  сюрприз,
Ми ж візьмемо підтримки приз!

Ви  відвертать не майте звичку!
Тож, робим  далі  перелічку.
Чи  всі  на  палубі  матроси?
До  зльоту  чи  готові  «оси»?
То ж, що, погодився  пілот?
Тоді  ми  зробим  поворот:
Тож, обираємо  план  «Б»,
Бо  він  зручній, як  АТБ !
План «А» - працює на підхваті
(Якщо промаже по тій «хаті»).
- А що, пілот, хіба не бачить,
Куди стріля? Як не пробачать?
- В Луганську в білу хату влучив,
Проте  ніхто його  не  мучив!
Дзвоніть, то ж ляльки хай чіпляє,
В  квадрат  негайно  вилітає!
Все  обіцяйте, не скупіться,
Бо край потрібна нам ця птиця!
Він  чи повернеться, хто  зна?
Та й майже  вже пуста  казна!
Якщо  пілот влучить по цілі –
В  північній будуть «ляльки» цілі.
Нам  не завадить перевірка.
Південна ж піде до домівки.

Літак  впаде, може, на місто.
Там міст багато, як намисто:
Макіївка, Шахтарськ, Сніжне.
То на  одне  із них  впаде…
Впаде на  квартали та  хати,
Та спричинить ще більші втрати.
Він впасти може з примхи долі,
Де наші батальйони в полі,
Поблизу  від  Саур-могили.
Вогонь по них щоб припинили
Візьме  контроль  О-Б-еС-Є.
Отож, у нас надія є:
І  зберегти своїх  до речі,
І  їм  підтримку  забезпечить!
Пілоту ж ми дамо завдання:
Помітить  місце паркування!
А «СУшка» як не повернеться,
То  нам  однаково  минеться:
Бо  збили, звісно, терористи!
Не ми – вони. А  ми – артисти!
Південна зробить свою справу,
І  нашу  витівку  лукаву
Враз  не помітять. Ось така
Мета  і  план  бойовика!

Наш  текст готов  до інтер’єру?
Тож розташуй  оцю химеру,
Та з цим  поквапся, не барися,
Щоб першим текст від нас  з’явився!
- В яку, сказали Ви, газету?
- Пояснюю:  до  інтернету!
Щоб  порозставив  там  тенета,
Потім  потрапив  і  в  газету!..

Отож, закриєм  засідання.
Чи є  в  кого  які  питання?
- Ще є  фугаси  для  Донбасу?
- Авжеж, в нас є  боєприпаси.
Та  не фугаси – подарунки,
Їх  шлемо ми для порятунку,
Донбасу мешканців гартунку!
Отож, дотримуй  лексикон,
Отут  у  нас  такий  закон!
- Для гусені чи досить квасу?
- Яким кмітливим став одразу!
Звичайно, в нас ще є  запас.
Та тільки ж подорожчав квас!

- Для курок  в нас готові ферми?
- Готові, звісно, й не  фанерні!
  Із  каменю, обтягті  дротом,
  Та  обліцовані  фаготом!
 Ти знов, Ляшко, розпетушився!
 Про курок, щось  заметушився…
 Твої  вже  вибрики не в моді,
 Отож покинь їх. Досить. Годі.
 Ти все вишукуєш причину,
 Щоб  набувати собі  ціну!
 Та граєш ти в мілку монету,
 Щоб поздобуть авторитету!
 При кожній незначній нагоді
 Нас всіх  ганьбиш ти при народі!
 Тож не поводься  ти, Ляшко,
 Сказати  стидно: як  дурко!
 Герої  України  справжні
 Пристойні  зовні  і  поважні!
 Ми знаєм, вмієш ти сваритись.
 Як  дурня  змусили молитись,
 Ти пам’ятаєш то, чи  ні,
 Чи тільки лічиш  налічні?
 Ми, звісно, злодії – та й годі!
 Але ж – не дурні  на  городі!
 Відверто  кажучи, між нами,
 Не спілкувались з маньяками!
  Щоб не псував ти панораму –
 Знайди собі  пристойну даму!
- Некомпетентна, часом, Псахі?
Отож, співчуймо  бідолахі:
Вона, невдахонько, не винна,
Та  ролі віз тягти повинна!
Бо вдача  в неї  вже  така:
За  всіх  валяти  дурака!
- Що, не розходиться  майдан?
Що  діяти? Зробіть обман:
Скасуйте в СМІ  майдану гасла,
Та не тягніть, зробіть завчасно!
Чи інше що-небудь створіть,
Хоч розкидайте, хоч спаліть!
Що  Ви  такі вже  некмітливі?
Від всіх питань я, майже, в милі!
Поради  змушений  давати,
За  Вас  за  всіх повинен  дбати!

За  жертви,  за  бої  запеклі –
Нам  всім  варитися  у  пеклі!
Але ж  відбудеться  те  згодом.
Відповідать  перед  народом
Нам всім, панове, доведеться!
Біда  нікого  не  минеться!
І ти, шановний мій заступник,
Турчин, ти теж боговідступник.
Ти  з  Хрещення  забув  ікони,
Злочинні  підписав  закони,
Як ти громив Ліман, Бог бачив,
Тобі провину не пробачив!
Та ще нам довго того ждати,
Сьогодні ж, панове-магнати,
Донецький край, клятий Донбас
Сюрприз  отримає  від  нас!
То ж – подарунок  ополченцям!
Росії  теж  підсипем  перця!

- То що ми маємо по газу?
( спитати те всі  можуть разом)
Питання газу нам важливо,
Дешевше б викрутить те диво!
Газ ми  викрутить не в змозі,
Вдача  наша  вже  така:
Всі  ми будем на морозі
Танцювати  гопака!

Така  скрутна  вже  наша  доля:
Свобода  гірша, ніж  неволя!
Якби на  то не  воля  вища,
Страхіття нам оте – навіщо?!
Принудять, скажем: «не навмисне»,
Та й режисер невпинно тисне…
Повинен  діяти  актер,
Як  вимагає  режисер!
Нам прийде всім один кінець,
Тож буде так, хай йому грець!

                22-25.07.14р.

Від  АВТОРА:
Чи є над нами Влада Вища?
Питання є одне – навіщо?

Літак підбито в небі  чистім,
І  все це скоїне навмисне!
Та відповість за те Росія! –
(ось у чому лукавість змія!)

Та правди люди щоб не знали –
В  Європі  правду  приховали
Всі  СМІ  «свободні», голосні,
(в кошмарнім не присниться сні!)
Росію  також  засудили…
Від європейців правду скрили.

Літак  підбили ополченці!
Мовив  Петро із тугой в серці.
Які ж мав докази для того?
Бо в ДНР нема ж нічого,
Щоб в небі  збити той літак!
Вину ж звалить хотілось так!
Були б ми винні – рот розкрили б,
Свою ж провину світу скрили!
Якби ті  докази були –
То їх давно б вже привели!

Прослухать з фахівців когось
У Нідерландах  не знайшлось?
До Англії  важливу  річ ту
Відправили. Як щуку  в річку.

В народі ми міркуєм так:
Чому ж розбився той літак?
Тож фахівець, що має вуха,
Той ящичок би міг прослухать!

Комісія  де міжнародна?
Чи також з Порошенко згодна?
Де ж слідства органи серйозні?
Вони що, також, мафіозні?

Справа прозора вже настільки –
Сліпий то не побачить тільки!
Чи той, хто бачити не хоче,
Заплющує  і  другим очі…

 То, чи не досить репетицій?
Ми всі – заложники амбіцій!

Летіли люди там невинні,
Безпеку їм  були повинні
Надати  засоби  і  влада,
Українська тож, та нарада
Окреме підняла питання…
Кермач Дніпровський той, до речі,
Курс літаку склав небезпечний:
Спочатку справив до Донецьку –
Завів літак у пастку кепську!
Звелів він потім розвернутись
(щоб «СУ»бчику не промахнутись)
Та знизитись просив раніше:
(винищувачу так зручніше).
Збити з хвоста – здалось замало,
А збоку – вже складніша справа,
І  вся  ця  витівка  лукава
Навмисне здійснена для чого?
Чи є  в душі поняття Бога?
Залп по кабіні  був одразу:
Щоб екіпаж лишити зразу
Подати всім сигнали бідства,
Та затруднити  дії слідства…
Все разом – це злочинні дії,
Бо  у  керма  були  злодії!
Відповідатимуть? Дарма!
Людей  вже тисячів нема!

Невинних душ ми чуєм стон:
Де  Божа правда?  Де  закон?
Та тільки колокільний дзвон
По душам, згинутим у небі…
Те відбулось в якій потребі?
Якщо цей факт Вас не турбує,
То вже, не знаю, що схвилює!
Тож ждіть в надії – нас минеться,
На  другий раз він промахнеться!

А де ж обурення  в  Європі?
Народів європейських ропіт?
Змарновані  права  людини,
Коли  людей три сотні  гине!
А  чому  Азія  мовчить?
Бо ж ця трагедія кричить:
Згвалтовані  права людини!
Хто відповість за ці провини?

Обурення  у нас палають,
Коли  закони  порушають!
Планета вся повинна встати,
Щоб згубний шлях той подолати!

Вся  ця  трагедія  жахлива
Свідчить: політика примхлива!
На  що  авантюристи здатні,
Коли  турботи  є  приватні!

І  навіть цар, кумир народний –
Обама –  також несвободний:
У гвинтокрилі  змій тримає,
Та для промови випускає!

Тож киньте  у  Європі гасло:
Щоб віра в правду ще не згасла,
Всі  разом маємо в народі
Дільцям  отим  гукнути – «годі»!

                25.08.14р.