останнiй сонет Цурена

Присвячується А. і Б. Стругацким.
Це не переклад моїх англійської та російської варіантів-це незалежний український текст-як я бачу.Щиро дякую Владовi Сайченко та Ользi Ш. та Вячеславовi за пiдтримку й допомогу с Украiнскою мовою, римами та словами!


Як лист зів'ялий падає на душу,
Хмурніє все навколо, збуджуючи злом.
Серед пітьми цiєї я стежки не побачу.,
Дивлюся ніби все покрито темним склом
Поради друзiв  бiльш я не почую:
Все втрачене, зломлене рокiв тягарем .
Та дійсність я словами не прикрашу,
Наче притулком сірості опинився сором.
За горизонт відпливаючи  все забуду.
Прохолодь пiни - горою сховае мiй слiд
Свiй жереб оспівувача не кину:
Залишивши невігластво я зітхаю услід

Ганьбою втечі уникнув я полону,
Нехай Фортуна буде добра до Цурену


Рецензии