«ДОСИТЬ»
Вже так сталось, знаю, ти – не винна…
звісно здавна: серцю не накажеш.
Червоніє край села калина.
Хай вона про все тобі розкаже.
Хай розкаже калинову казку
про шалене і палке кохання,
про мою жагу, про ніжну ласку
й хто для мне – перша і остання…
Спочиває літо за морями,
золотий корсет вдягнула осінь.
І нічого більше поміж нами,
лиш одне твоє коротке – «досить»!
Нині ж мушу я тобі довести,
що кохання «досить» - не буває,
бо моя любов на перехресті
калиновим вогником згорає.
Калиновим вогником палає
у багатті вічного кохання.
А розлука навпіл серце крає,
крає душу те твоє зізнання.
Золотий корсет вдягнула осінь,
в ніжнім танці листопад кружляє.
То ж нехай до танцю нас запросить,
бо кохання «досить» - не буває!
ВК 2006р.
Хватит укр
© Copyright: Валерий Квачев, 2016
Свидетельство о публикации №116101509384
Свидетельство о публикации №116101509384
Рецензии