Я звикла довірятись відчуттям,
Тій глибині, що є моєю суттю…
Крізь відповідність світлим кольорам
Приходять сни Любові незабутні…
Я довіряю тілу… На Землі
Чатує тіло на мої помилки,
Застерігає: не було б біди…
У світлім тілі – світлі мрії, вчинки…
Я звикла довірятися єству –
Думкам, бажанням і уподобанням…
Через свідоме: я себе люблю,
Мій світлий світ для мене став злітанням…
Я довіряю людям і собі,
Ми втілені в один і той же простір,
Ми з миті в мить долаємо шляхи
В Любові й Світлі через вічність-просинь…
13.10.2016
Я звикла довiрятись вiдчуттям
© Copyright: Катерина Жебровська, 2016
Свидетельство о публикации №116101308601
Свидетельство о публикации №116101308601
Рецензии