Не жалкуй за часом, що стікає,
як вода в розпечений пісок.
Вічного життя на жаль немає,
чи на щастя, відає лиш Бог.
Не сумуй за юності літами,
за коханням, що давно минуло.
Ніби ж мудрість вже прийшла з роками
чи то вічність подихом війнула.
Не бентежся старості початком,
не марнуй життя безцінні миті.
Що не встиг, залиш своїм нащадкам,
в океан буття закинуть сіті.
Пройде все: і радощі, і горе,
молодість і сила відквітує.
Хай тебе в різноголосім хорі
лиш найвища нота і турбує.
13.10.2016
З собою наодинцi
© Copyright: Олександр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116101300733
Свидетельство о публикации №116101300733
Рецензии
