Грішник
(Сонет)
Як поминали рідні чоловіка,
ковбас, що він любив, згадали сорт.
Зла за життя кому завдав і стільки,
підсумував у пеклі старший чорт.
У час, як поминальники-базіки,
вже дорізали поминальний торт,
небіжчик з пекла кинувся навтіки
так вправно, як собака на апорт.
Чорти одначе втікача спіймали
і в гарячіший кинули казан,
ще й рогачами аж на дно запхали.
– Не смій нас більше злити, стариган.
Тебе ж ми ніби і не зобижали.
Смоли на свято дозволяли жбан.
––––––
©Анатолій Загравенко.
Грешник
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116101100903
Свидетельство о публикации №116101100903
Рецензии