Ми кріпаки, у нас земля нічия,
Ну як нічия? Чиясь задарма.
Ми майже як недавня Кампучія,
Ми боїмося жити без ярма.
Нехай збагачується купка олігархів,
Яка в нас проросла і розрослась.
З полів, лісів, озер і навіть парків,
Все продають, бо нам продати зась.
Ми ж багатієм думкою, як дУрні,
В пошані в нас не справи, а слова.
Ми раді, що не висиплють нас в урну,
А подарують клаптик метр на два.
Метр на два
© Copyright: Сергей Заграбайло, 2016
Свидетельство о публикации №116101107244
Свидетельство о публикации №116101107244
Рецензии
