Чорний хрест на російській могилі,
Та вінки з "Помним,любим,скорбим".
Поруч жінка та діти безсилі,
Старий батько став зовсім сівим...
Чолов'яга з російськой глибинки
Що забув в українськом степу?
Ось тебе обіймають травинки,
З моєй кулей у правім боку.
"Псом війни" ти пішов на роботу,
Та загинув в шахтарськім краю.
Грузом "двісті" загнав у скорботу
Ти свою невелику сім'ю.
Чому ти не пахав, та не сіяв,
За верстат не вставав на зорі
А поїхав під крики - "Росія",
Заробляти на нашій крові.
Крізь приціл я дивлюся на тебе
І без жалісті тисну гачок,
Заганяючи кулю між ребер,
Щоб своїх захистить діточок.
І колись, через декілька років,
Завітав на могилку твою,
Скаже син твій, такий синьоокий, -
Він загарбником згинув в бою...
Написано 22.06.2014 року двічі видалене модератором
Загарбнику
© Copyright: Юрий Злой, 2016
Свидетельство о публикации №116101100175
Свидетельство о публикации №116101100175
Рецензии
Юрий, замечательные, проникновенные строки!
С огромным теплом души.
Шувалова Татьяна Григорьевна 11.10.2016 06:58 • Заявить о нарушении
С огромным теплом души.
Шувалова Татьяна Григорьевна 11.10.2016 06:58 • Заявить о нарушении