Догораю восковою свічкою,
Дивлячись в твої очі
Замученою лисицею...
Плачу втікаючи кожної ночі.
Лише у твоїх світах
Я надпримарно пухнаста...
В далекому справжньому, а не у снах
Може віднайдеш мене -
справжню.
Із чистим обличчям,
Що вмите сльозами
І природньою прозорістю душі.
Купи мені квиток і
Відправ на вокзали.
Залиш мене.
Залиши!
Я злякана і пригнічена дико,
Закута у власні кайдани думок.
Я прошу тебе відчайдушним криком:
Стань розумніше, пробач урок.
Відкинь всі страхи, надії й прощання,
Заховай у темний, далекий підвал.
У тебе ще буде краще кохання.
Зруйнуй
свій
ідеал.
Зруйнуй
© Copyright: Фелон Кэлебрит, 2016
Свидетельство о публикации №116101111420
Свидетельство о публикации №116101111420
Рецензии
