Чому?
Чому сумні у нього очі?
Чому не просить як бува жебрак, а сидить
Так відсторонено від всіх.
Непомічаючи біжить товпа
Пчелиним роєм.
А він мов камін серед бетонних гір і роздоріжжя
Один .
Спитать як його життя. Чому сидить посеред осінніх вулиць.
Чи то пора така, а може лихо спіткало так бува.
Зоговорив, підсіши нишком біля нього. І та розмова задзюрчала мов вода.
Відкривши двері до чужої долі.
І не важливо що було і як, війна забрала його сина.
Та життя мов вітер, не зважає на втраченені життя,
Проходить мимо.
Свидетельство о публикации №116101005529