Вовченята

Перевод с русского на украинский

СУЛЕЙМЕНОВ ОЛЖАС

ВОВЧЕНЯТА

Йшов чоловік.
Йшов степом, довго, довго.
Куди? Навіщо?
Нам вже це не взнати.
В густому видолинку він побачив вовка,
Вірніш, вовчицю,
А, точніше, мати ...
Вона лежала в заростях полині,
відкинув лапи, оскаливши рота. 
І з горла стиснутого геть пливли
поштовхи крові, ніби бруд болота. 
Ким? Людиною? Вовком? Мисливськими собаками? 
Сліпим вовченятам це не взнати. 
Вони штовхаючи і бурчачи, лиш смоктали 
велику непохитну рідну матір.
Голодні дитинчата  вже забули, 
як міцно пахне в хащах тих укроп. 
Вони притиснувшись до мами жадно пили 
Товсту і вже холодну рідну кров.
З ковтками в них входила спрага помсти. 
Кому? 
Та будь кому. 
Тільки б не пробачити. 
І будуть мстити 
окремо, 
не разом. 
А зустрінуться - 
будуть мстити один одному. 
І людина пішла своїм шляхом. 
Куди?... Чому?... 
Цього нам вже не взнати. 
Він був мисливцем на вівків, 
але вовченят не торкнув, 
вовченят вже не захищала їхня мати...