як мені страшно, Отче
як мені страшно
я загубила розум і майже - пам’ять
бігла шукати щастя у день вчорашній
а відшукався лиш за душею камінь
як мені гірко, Отче
спаси й помилуй
я не навчусь літати, я неспроможна
твій милосердний ангел позичив крила
але ж у небо, Отче, мені не можна
як мені тоскно тут, за трьома морями
в місті, де навіть вітер мною гидує
хто мене тут шукатиме з ліхтарями
хто мене обігріє та нагодує
якби ж ти бачив, Отче
якби ж ти відав
скільки невтішних сліз я тобі дарую
діти мої ненароджені, мертві діти
чорна пташина зграя в душі вирує
що мені, Отче, буде
що мені було
певно, лиш ти один достеменно знаєш
зглянься, безгрішний
най би я все забула
най би незчулась – милуєш чи караєш
як менi страшно, Отче
© Copyright: Екатерина Егоренкова, 2016
Свидетельство о публикации №116100704628
Свидетельство о публикации №116100704628
Рецензии