Чари осени

Чари осені

(Сонет)

Журавлі, немов людські літа
не весняно-юні, а останні.
А принишкла осінь золота
ніби шле листи також прощальні.

Срібне павутиння проліта
в бабиного літа осіянні.
Вод, уже холодних, чистота
плине вдаль в прозорому тумані.

Завмирання стишена пора
у на зиму зораному полі.
Подорослішала дітвора
теж уже за партами у школі.

Час цілком легальний для бобра
з виводком на темних вод роздоллі.


–––––


©Анатолій Загравенко.


Рецензии