Я просто тiнь...

Небо похмуре схилилось низько,
Листя зухвало зрива вітрисько...
Я ще жива? Я - жива...це диво...
Я просто тінь...я міраж...я привид...

Я жовтий лист, що у лету кане,
Я бездихАнний, холодний камінь,
Я сірий дощ, що стіка по даху,
Я безголоса, безкрила птаха...

НАщо я тут, якщо все так сіро?
Голос нізвідки кричить:увіруй!
Я намагаюсь...мовчить свідомість...
Я і не тут, і не там...я - поміж...

Поміж землею і небом...тільки...
Хтось зупинить мої хоче стрілки...
В душу вповзає колючий холод,
Морок малює замкнуте коло...

Кваплюсь...молюсь...в гріхах своїх - каюсь!
Бог, прости...за життя не тримаюсь...
Поміж людей, я немов в пустелі...
Жорстко там спати, де м"яко стелять...

Протяг холодний дихає в спину,
Я розбиваю себе об стІну...
Я ще жива? Я - жива...це - диво...
Та...я лиш тінь...я міраж...я привид...


Рецензии
Наташенька прочти перевод пожалуйста и оцени. http://www.stihi.ru/2017/03/27/6442

Завальнюк Мишина   18.06.2017 19:53     Заявить о нарушении
Нат, всё в порядке...это было минутное...выплеск эмоций... ЛЮБЛЮ ТЕБЯ!!!

Наталья Кислощук   11.10.2016 09:08   Заявить о нарушении
Ну слава богу, что все в порядке! ТОЖЕ ЛЮБЛЮ ТЕБЯ!!!

Завальнюк Мишина   11.10.2016 13:27   Заявить о нарушении