Осiння пора

Красуня в рудому багатті,
Розкинувши шлейфи хвостаті,
Ступає по-царськи велично:
Осіння пора феєрична.

Сміється грайливо, іскристо,
Тремтить переливом намисто,
Горить палантин бурштиновий,
Рум'янець палає кленовий.

Спокусливо пестять дощинки.
Якщо ж придивитись, сльозинки
Течуть на багряні ланіти,
Бо вроді вже час відгоріти...


Рецензии
Уж небо осенью дышало.
И лето больше не мешало.
Длиннее становились ночи.
Поэты без любовной рифмы
Иногда скучают очень.

Емельянов-Философов   24.11.2025 08:30     Заявить о нарушении