Чи багато для того нам треба,
щоб співали в душі солов’ї?
Мені б ночі вуаль – за край неба
та заглянути б в очі твої!
Прилетіти б, прибігти, примчати
й зазирнути б на хвилю, на мить.
Поряд стати б та вдвох помовчати
доки там, в глибині, ще горить…
Ще горить, ще палає, клекоче!
Думав – згасне… не гасне, живе!
Тільки б знати, що ти того хочеш.
Тільки б вірити, що позовеш…
Позови ж! Я молю, я благаю!
Я нікого в житті не просив…
Я кохаю й на зустріч чекаю
і чекати не стало вже сил…
Чи багато для щастя нам треба?
Так, щоб знову в душі – солов’ї…
Мені б трішки тебе біля себе
та заглянути б в очі твої…
ВК 2012 Херсон
***
© Copyright: Валерий Квачев, 2016
Свидетельство о публикации №116100310197
Свидетельство о публикации №116100310197
Рецензии