Ніжно усміхаються очі,
Тривожачи серце дівоче,
Слова із уст тихо пливуть,
Все далі від реальності несуть...
І я вмираю, захлинаюсь...
Все міцніше притискаюсь
До твоїх гарячих рук,
Не бачачи ні преград, ні розлук.
Залишились віч-на-віч,
Закрила нас з тобою ніч,
Кидала один одному в обійми,
Проходили роки і війни...
І ті роки утерли сльози,
Додали у життя любовні дози,
Я зариюсь туди з головою,
І до віку не дам тобі спокою!!!
Сьогоднiшнiй настрiй...
© Copyright: Марианна Медзинская, 2016
Свидетельство о публикации №116100107308
Свидетельство о публикации №116100107308
Рецензии