Вони сиділи під вербою,
Що хвилі косами чесала,
Ще й з річенькою гомінкою
Про щось тихенько розмовляла.
А вечір – дивно загадковий,
Такий мінливий, мов життя…
Про щось шепочуть юних двоє,
Гадаючи про майбуття.
Парубок гречно, шанобливо
Дівча за плечі обіймав,
Від пустотливого вітриська
Грудьми своїми закривав.
Та раптом дивний шал кохання
Ввірвався в душі юних цих.
Він розпалив палкі бажання,
Заполонив свідомість їх.
Тіла сплелись – п’янкі, жагучі,
Відкинувши вето цнотливе.
І річкові здригнулись кручі ,
Наче й самі були щасливі.
Що було далі, знало небо,
Благословляючи цю мить,
А іншим знать цього не треба,
Нехай людська цікавість спить.
27.09.2016
Благословенна мить
© Copyright: Евгения Гитальчук-Вирченко, 2016
Свидетельство о публикации №116093000091
Свидетельство о публикации №116093000091
Рецензии
Прочитала декілька віршів. Гарно. Чудові теми, образи, ліричність.
Пишіть, нехай радіють Ваші читачі.
З повагою - Н.Т.
Нина Трало 17.10.2016 14:50 • Заявить о нарушении
Пишіть, нехай радіють Ваші читачі.
З повагою - Н.Т.
Нина Трало 17.10.2016 14:50 • Заявить о нарушении
Ніночко, дуже приємно, що завітали та ще й з добрими побажаннями.
Щиро дякую!
Наснаги та любові!
Евгения Гитальчук-Вирченко 27.10.2016 23:22 Заявить о нарушении
Щиро дякую!
Наснаги та любові!
Евгения Гитальчук-Вирченко 27.10.2016 23:22 Заявить о нарушении