Тушуюсь,- він зводить нехотячи очі
глузливо-відверті, що бачили світ,
котячі, зелені, занадто живі,-
мурашки на шкірі побачити хоче
мої...
заразно сміється і тиша навколо
розіб`ється вдрузки зі сміху того.
Я далі відхожу,- душа, вона ж гола,
ще десь ненароком торкнеться його
душі...
тряхне в 220 й притягне докупи
несхожі два тіла, занадто чужі,
напруга між ними досягне межі,
і хоч і не довго, але буде любо
обом...
а згодом відпустить, занудяться душі,-
щосили тіла різнобіч відштовхне...
і кожен начасі сховається в мушлі,
допоки непроханий біль не мине.
Притяжение
© Copyright: Ева Феникс, 2016
Свидетельство о публикации №116093008294
Свидетельство о публикации №116093008294
Рецензии
Ева, умница, хорошая лирика!!!
Прочитала несколько твоих стихов - понравились!)
Тепла тебе душевного...
Лёля Лето 09.12.2016 10:13 • Заявить о нарушении
Прочитала несколько твоих стихов - понравились!)
Тепла тебе душевного...
Лёля Лето 09.12.2016 10:13 • Заявить о нарушении
Спасибо, Лёля, за добрую оценку! И за пожелания! Взаимно!
Замечательной зимы!
С уважением,
Ева Феникс 09.12.2016 15:17 Заявить о нарушении
Замечательной зимы!
С уважением,
Ева Феникс 09.12.2016 15:17 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.