Сумні лише я пам‘ятаю очі
та виразний овал твого обличчя.
Зізнаюся – не снилася щоночі
і в моїм серці не палали свічі.
Дівча неповнолітнє після школи
і майже офіцер, юрист з дипломом.
Постійно ти крутилася навколо,
а я збагнуть не міг – усе те чому?!
Звела нас волейбольна спорт-площадка,
крім спорту нас нічого не єднало.
У тому, може, крилася розгадка,
що цих взаємин було тобі мало.
Я пам‘ятаю твій приїзд на збори
і той життєвий нам обом урок,
і нашу подорож в Сергіївку, до моря,
і „Кемела“ крутого цілий блок…
29.09.2016
Iринка
© Copyright: Олександр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116093000110
Свидетельство о публикации №116093000110
Рецензии