Іще не осінь. Серпень на порозі.
Іще світанки пахнуть полинОво,
іще шумлять березово - кленОвим
зеленим листом крони при дорозі.
Іще над полуднем стікає з неба спека,
розпеченою прозою під ноги
та на гнізді над стріхою лелека
дрімає в спогадах про нелегкі дороги.
Стікає літо на змарніле плесо
дзеркал ставків і стелиться туманом,
серпанками на вранішні лимани,
на човен, на вологі сірі весла.
Від прохолоди затишку світанків
лещатами журба стискає груди.
Стікає серпень, літа вже не буде -
літА минають. Сумом пахнуть ранки.
Минуло літо перекотиполем,
байдужою гіркОтою полину.
Солодким щемом, відболілим болем
у вирій за лелеками полине...
Минуло лiто
© Copyright: Влад Хроленко, 2016
Свидетельство о публикации №116092909580
Свидетельство о публикации №116092909580
Рецензии