Cонети лiта

Октави звуків, пахощів сонети
на втомлені сади зливає літо,
радіють ранки пелюстками квітів,
закохуються в небеса поети.

На сонних дзеркалах лиманів синіх
бентежить погляд лебединий клин,
бо прохолода дощових краплин
- предтеча перших холодів осінніх.

Ліловим сумом розфарбують мрії
вечірніх звуків чарівні сонети
і ляжуть промені багряної надії
на сивину самотнього поета.


Рецензии