Ода певнiй вулицi

Під сірим небом прохолода,
накрапують замріяно дощі,
Заасфальтована дорога
уся мов оксамит блищить!

Осінній подих
шириться повітрям,
Холодним вітром
звідусіль летить,

Бліде пожовкле
вересневе листя
Про щось так невгамовно
шелестить!

Охристий, сірий і блакитний -
чіпляє погляд кожен дім!
Ліпнина, стилі двостолітні,
всі - "пам'ятки", всі, як один!

Величний оборонний насип
колись до неба височів,
та нині тільки гучна назва
на крилах шириться вітрів!

О, древня вулице, ти гідна
всіляких почестей-похвал!
Краса, і назва, колись грізна -
Величний Ярославів Вал!


Рецензии