Петя Дубарова. Листопадовi днi

Петя Дубарова
ЛИСТОПАДОВІ ДНІ


У жовтім серці осені вітри
ідуть повз нас холодною ступою.
Втекла від моря радість без пори,
враз брижею розтанула гіркою.

І місяць раптом зблід, неначе сіль,
гірчить повітря з холоду чимало,
на березі піщаному суціль
я літо і саму себе сховала.

Оповиває смутком листопад,
стіка у кров мою остуда люта,
та Травень верне все мені назад.
Лиш так себе дівчам я можу чути.
 
(переклад з болгарської — Любов Цай)


Рецензии