Ти певно море

Нестримне почуття горить у грудях.
самотність, порожнечу  у мені
лиш міг заполонити любий погляд
і змусити палати в усі дні.

Я так чекав: побачити, почути,
знов відчувати поруч любий стан.
та ти пішла із іншим у цей лютий,
мені залишивши лиш сльози і обман.

Не озирнулась, мовила ні слова,
лиш вдалині твій привид промайнув.
мабуть то доля,чи таємна змова
тебе кохав й ніколи не забув.

Щ,е мить і душу пошматує горе
колись тримав в оцій руці твою.
якщо я корабель, ти певно море,
і я тепер на мілині стою.


Рецензии