Бабин яр, трагедiя...

Та осінь... - І вже сімдесят п'ять років,
Як розпочавсь жахливий бенкет Смерті... -
Приречені.., - відлуння їхніх кроків.., -
Вже ж двері до Життя були заперті... -
Скіль у Яру тих жертв, - ой, невідомо..,
Й знешкоджували ж їх цілком свідомо

Фашистські звіри, - чорне лихо сталось
У Київі тоді, за окупантів,
Життів безвинних стільки ж обірвалось:
I пересічних мабуть, і талантів... -
Єврейська нація.., - молитви з Тори..,
Скорбота і звертання до мінори... -

I роми ще, й військовополонені.., -
Зупинка тут кінцева всіх чекала... -
Не знають остаточно і донині
Жертв кількості.., - Смерть довго й не шукала
У Бабиному Ярі.., - пам'ять вічна..,
Iсторії сторінка то трагічна...

Приречені... - Крок вліво чи то вправо..,
Собаки люті й щiльна охорона... -
Робили фото, й виглядали ж браво
Фашисти... - На знущання заборона?! -
Та не було ж.., - арійська "вища раса" -
Нацистської Німеччини окраса!..

Приречені... - Йшли.., жевріли надії
На порятунок, на якесь - но диво..,
Трагічні ж відбувались тут події:
Ті постріли, ті зойки.., - ой, жахливо!.. -
Вже ж сімдесят п'ять років... - Пам'ятати
Загиблих!.. - Гріх їм шани не віддати...

PS - Наприкiнцi вересня 1941 року
нiмецько - фашистськi вiйска зайняли Київ,
й одразу розпочалися масовi репресiї.
За два днi, 29, 30 вересня, було розстрiляно
бiльш як 33 тисячи євреїв у Бабиному Яру,
i далi винищення населення продовжувалося.
За два роки окупацiї Київа було вбито 120 - 150 тисяч
радянських громадян. Точнi цифри так й невiдомi...
Окрiм бiльшостi євреїв,
вбивали i ромiв, й караїмiв, й вiйськовополонених... -
Стрiляли, трупи кидали до великої траншеї,
потiм шари мертвих присипали вапном... -
Вдалося врятуватися лише 29 особам.
Фашисти планували побудувати завод
по переробцi трупiв на мило, та не встигли,
й почали вiдкопувати й спалювати тiла,
а попiл розкидали у Бабиному Яру... -
Пам'ятаймо про те, що коїлось...

< Цирульник Андрій >