Мої весни занедбані,згорнені в далі літа.
Наче трави покошені,пахнуть лугами в стогу.
Наче душа молода,що край неба зліта...
Пам'ять загорнена,в хустку мені дорогу.
Кину на плечі,-зігріюсь. Запну в сивину.
В зморщок краплини сховаю,-квітковий узор.
Зніжністю мовлю,з цікавістю добре гукну,
В очах побачу...небес,-випадковий декор.
Та й заховаю у серці яскраві стрічки,
Мовби негадане щастя що в прийми зайшло.
Мої з дитинства,в болоті...сільські вулички.
Моє з дитинства...бажане і рідне село.
(Понкратова.О.В.)
Рiдне село
© Copyright: Лена Грама, 2016
Свидетельство о публикации №116092602705
Свидетельство о публикации №116092602705
Рецензии