Зацiлую тебе, заласкаю

Зацілую тебе, заласкаю,
захвилюю, немовби колись.
Сяду поряд з тобою я, скраю,
ти до мене, любове, схились.

Зацілую тебе, заласкаю,
повезу у далекі краї.
Там, де пісня у серці лунає,
де співали в душі солов‘ї.

Зацілую тебе, заласкаю,
твоїх губ пригадаю тепло.
Утону у волосся розмаї,
що на плечі шовками пливло.

Залюбуюсь вночі, на світанні,
глибиною ласкавих очей.
Ніби вперше, а може в останнє,
доторкнуся до ніжних плечей.

Зацілую тебе, заласкаю,
заколишу і заговорю.
Все, дитинство та юність, згадаю
і останню травневу зорю.

Замалюю твій образ, жадана,
в своїй пам‘яті мов полотні,
щоби пізньої ночі чи зрану
завітала у мрії мені.

Заласкаю тебе, зацілую,
запестую і залоскочу.
Диким медом тебе почастую,
небу ім‘я твоє прокричу.

Зачаклую тебе, моя зоре,
зілля трунком терпким напою,
щоб завжди у буденності горя
ти приходила в душу мою.

Зацілую тебе, заласкаю,
зачарую і заворожу.
Помандруємо до небокраю
й перетнемо останню межу…


25.09.2016