Ти ідеш в незнаний світ,
розчиняючись у ньому
Залишаючи свій слід
на природи тлі живому
Гори бруду і сміття,
губить все отруйний вітер
Убиваючи життя
гаддю у землі й повітрі
Програмований процесс:
люд гуртується у натовп
Проти сонця і небес
сірі мури будувати
Серед зоряних садів
виростають мертві квіти
І зриваються плоди,
що не встигнули дозріти
Світ іде у небуття
але сонце дасть нам сили
І пробудиться земля,
чорний сон зітре в руїни
Ми збудуємо мости
до небес, зірок далеких
Щоб відкрити всі шляхи
світлу, що не знає смерті.
Пробудиться земля
© Copyright: Валентина Царенко, 2016
Свидетельство о публикации №116092400092
Свидетельство о публикации №116092400092
Рецензии