Я не дам тобі повітря,
покладу собі в кишеню.
Забирай
моє повітря
друже, рви мої легені.
Виживай.
Ми підЕм і будем різні.
Бо я - тінь, а ти - не тінь.
І в тебе - дім, а в мене - очі.
І це важливо, бо злій відьмі
приносим данину хотінь-
ти - власний дім, я - власні очі.
Бо ми так хочем.
Бачиш, я існую? Чуєш?
Біля тебе, збоку.
Там скриплять старі дерева.
Треба наробити, знаєш,
зайвих кроків.
Нам скриплять старі дерева.
Пий свою каву,
вдягай тільки чорне.
І стій невимушено, і смійся.
А я буду писати.
Я не дам тобi повiтря
© Copyright: Диана Бондар, 2016
Свидетельство о публикации №116092404641
Свидетельство о публикации №116092404641
Рецензии