I бачимо знов шоу...



I ось вони, обличчя депутатів... -
Зчепились.., постріляли б з автоматів,
Якби до рук.., - і бачимо знов бійки.., -
Нема ж порядку, - сталінські, тож, "трійки"
Мабуть потрібні, чути.., - чвар постійних
Вже ж годі, як й стандартів тих подвійних... -

"Недоторкані"  ж.., інші - "пересічні"... -
І шоу знов брудні оті публічні
З образами і лайками транслюють,
Вкраїнське сьогодення, ач, малюють!.. -
Себе знов депутати показали,
Бо язики нечемні розв'язали...

Їм можна ж, - захищають їх мандати
I гроші, чого ж довго тут гадати?! -
А що, не так?! - Хто з них, у Раді - бідні? -
Тож й виникають випадки огидні
Від безладу і хамства, що в державі,
Закони деякі де вже "іржаві"...

Країна у борні: війна на сході..,
Ліс крадуть, і бурштин постійно "в моді",
Й граніт, й пісок.., - хто ж бізнес той "тримає"? -
Так, й з депутатів частку хтось там має,
Й високопосадовці там причасні... -
Такі вони, реалії сучасні... -

Така вона, Вкраїна: вишиванки
Й пісні, і депутатські забіганки, -
Ач, побажали шоу влаштувати,
Й ще трохи "популярності" набрати... -
І соромно і сумно за країну, -
Бажаймо ж мати розквіт, не руїну!..

< Цирульник Андрій >


Рецензии