Я щомиті, завжди, відчуваю твій пульс.
І для цього не треба торкатись зап'ястя.
Пульс – таке некероване щастя.
Відчуваю його. І за тебе боюсь.
Пульс – нечутная, ніжная втілена мить,
на яку – я зізнаюся – вічність чекаю.
Дочекаюсь, радію і знов відчуваю,
як – у вічність нову – серце жде і щемить.
Дочекався – і ось він, а він – дзвоном б'є.
Він, твій пульс, – мого серця життєва дзвіниця.
Пульс – та хвиля, яка має вічно котиться.
Пульс – краплинонька долі у серце моє...
Я щомитi, завжди, вiдчуваю твiй пульс
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116092401182
Свидетельство о публикации №116092401182
Рецензии