Чекай хвилину
Здригнеться чиста невгамовная душа.
З питаннями у думці...чи загину...
Чи скніти,наші душі полишать?
В утробі матері живе що мить людина,
Родина кожна,кожна долі мить.
У серці...найчарівніша країна,
Котрої не можливо не любить.
А там в далекій,в заохмареній країні,
При виході...до долі і життя.
Чекає на знайомство,вже віднині...
В майбутнє. Ненароджене дитя.
Настане новий день,мати в задумі...
Чекає що її любе маля.
Чи горе і біда із щастям в сумі...
І за малят серця у мам болять.
(Понкратова.О.В.)
Свидетельство о публикации №116092303190