Німіє день, німіє ніч,
В відлунні множачи зітхання
Загине світло, стане тінь,
Коли не віриш ти в кохання.
Заб"ється в муці Сонця промінь,
Замовкне у журбі останній гомін
І розлетяться по світах
Палючі зорі,
Вода в озерах і ставках
Нал"ється кровью.
Надія й віра затремтять
В нестримнім русі
І розіб"ються, як кришталь,
Конаючи у муці.
***
© Copyright: Валентина Царенко, 2016
Свидетельство о публикации №116092311012
Свидетельство о публикации №116092311012
Рецензии