Журлива
злива дощова
На обрії немає хмар,
ні пташечки нема
І я вдивляюсь в далечінь
а туга серце йме
Не так багато я знайшов,
як загубив себе
Коли багато раз помер
цінуєш кожну мить
Та все ж за тим, що вже було
душа моя болить
Танцює вітер в небесах,
запрошує мене
Поринути в стрімкий танок
й забути вже про все
Та й не було б таких хвилин
до зойку неможливих,
То і не знав би я таких
Годин легких, щасливих.
Свидетельство о публикации №116092310776