Часто ти живеш не помічаючи,
й важливі люди,
йдуть з твого життя.
Потім ти ріс, трудивсь, благаючи,
щоби хтось зрозумів,
прийшов та обійняв.
Втрачав хороших друзів, та кохання,
вони розвіялись,
пішли в туман.
Бо їм набридло вже, з тобою спілкування.
Ти іншим став?
Це твій самообман.
Ти не беріг метал відносин тих,
не піклувався.
От він заржавів.
Звук тої фабрики, тебе не потривожить, зтих.
Закрилась фабрика,
на енну кількість днів.
Та все ж, як буде дуже тобі холодно,
опустиш руки,
закінчиш танцювать.
Й кохання перше прийде з допомогою,
й давнійші друзі,
прилетять тебе спасать.
***
© Copyright: Ваня Брикулець, 2016
Свидетельство о публикации №116091900663
Свидетельство о публикации №116091900663
Рецензии