Крiзь свiти...

Крізь світи прокочуються хвилі,
Хвилі безупинного часу,
Що дарує нам життя і сили,
Ясний день і вранішню росу,

Землю, що до рук хазяйських лине,
Воду, що наповнює річки,
Слово батька, що іде до сина,
Меч, що йде до мужньої руки.

У лісах деінде мавку стрінеш,
А у небі гримає Перун.
Крізь світи за часом линеш, линеш…
І ведуть стежки прадавніх рун

До річок, де зваблюють русалки,
В нетрі, де живуть лісовики,
Де Дажбоже сонце сяє палко
Крізь минулі й прийдешні віки.

Бог – так давні пращури казали,
Бог – діди казали і батьки…
Нас веде крізь війни та навали
Міць і сила Божої руки.


Рецензии
Мене приваблюють вірші на украінській вже тому, що вони на рідній мові! Вона сама додаэ мелодійності та загадковості...

Анна Стефани 2   14.11.2016 18:07     Заявить о нарушении
Знаєте, як пішла Юля, майже не писав. Тільки тргічні події сьогодення якось струсонули. Не знаю чому, але у тяжкі для Батьківщини часи переходжу на українську, причому не роблю при цьому жодних зусиль. Якось само трапляється.

Дякую Вам.
Валерій

Сазонов В.П.   15.11.2016 12:07   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.