Хай буде гречка

Кнур-сектант керує в Раді,
Щоки має жирні.
Він пита у депутатів:
Чи ті йому вірні?

Вірні-кажуть,
Бо з тобою людей обманули,
На АТО всю Україну,
Ввесь народ нагнули.

Воякам,на облаштунки,
Всім миром збирали.
По пять гривень з українця,
Самі ж розікрали.

І пішли вояки голі,
Босі і голодні.
В хвіст і гриву,ополченці,
Бють їх вскрізь согодні.

З Мілового сонце сходить,
Над Сауром в зеніті.
Так тікайте ж Бандерлоги,
Бо будите биті.

Не почули Бандерлоги
Доброї поради,
Розгромив їхні бригади,
"Стрілок" із засади.

Не за страх ,
За совість бються,
Хлопці-ополченці.
Хунта каже:
Терористи там самі чеченці.

А в шахтарскім ополченні,
Нігери-найманці.
Тож шахтарі після зміни,
Не якісь засранці.

Хунта в Києві лютує,
Майдани скликає.
З Новоросієй як бути,
Що робить не знає.

Літака чужого збили.
Кажуть:то козак.
Шапку кинув та й поцілив,
Якийсь неборак.

Шустер- "лай"підняв собачий:
Збили росіяни.
Якщо ні? тоді причетні,
Мабуть марсіани.

А з-за "Бугра" погрожують,
Янки й ляхи різні.
Погрожують та лютують,
Шлють санції грізні.

Заплатили вам багацько,
Євро та доляри.
Н що ж ви їх сучі діти,
Та собі забрали.

Хунта руку прстягає,
Допомоги просить.
По Америкам,Канадам,
Суслика все носить.

Літо красне прмайнуло,
Осінь наступає.
Як до зими лютої
Готові?спитає.

Ні Абама а ні Мерхель
Вам не допоможуть.
Ноиоросію здолати
І вони не зможуть.

Підманула пиріжками
Нуланд на Майдані.
Та невже ж ви такі кволі,
Що від цього пяні.

Що вам очі засліпили,
Їхнії поради,
Що ви матір свою,неньку,
Призвели до зради.

Поведуть вас харцизяки,
На суд,на Господній.
За що ж її катуєте?
В самій преісподній.

За Луганщину й Донбас,
Господь Бог все знає.
За невинно убієнних,
Всевишній спитає.

І воздасть всім по заслугам,
Милосердний Боже,
І ніякий в світі дьявол,
Вам не допоможе.

Чи не вмерла Україно?
А може хвораєш?
То чому ж ти наче падло,
На ввесь світ воняєш?

Гине військо Українське,
Як роса на сонці,
А панують Янки й Ляхи
У вашій сторонці.

Душу й тіло розіпяли,
Забрали свободу,
Щоби й духу не зосталось
З козацького роду.

І не стало в Україні,
Ни слави ні волі,
Бо пройдисвіти шукають
Їй кращої долі.

Славу ж ненці Украхні
І хероям славу,
На могилі неділимій,
Складете по праву.

Наказав їй довго жити,
Кровавий "Петруха".
Щоби очі не бачили,
Та й не чули вуха.

В наших душах Прометея,
Ще вогню горіти.
В Новоросії-державі,
Будем добре жити.

І до Митного Союзу
Вступить дуже рада,
Новоросія-держава,
Чесная громада.

Що ж до неньки України,
А тим більш в Європу,
Новороси посилають:
Та ідіть ви в жопу.

Ми ж нальємо чару,
Щоб аж зверху лилося
І щоб сонце усміхалось,
А все краще збулося.

















6