самi пособi...

…мить зубожіння в облозі тримає
втомлене тіло, себе віднайти…
біль усвідомлення душі проймає,
струм неповернення – наш поводир…
час – невід’ємна мандрівка по східцям…
кимось закладена вічність така в нас,
власні досягнення в кожній мандрівці,
може спокуса то?.. а хочеш життя?..
сплутують сумніви рухи, бажання
відстань між нами – всі завжди самі…
волі немає де є запитання,
нібито ми неналежні собі…


Рецензии