Дощ

Небо затягнуло хмарами,
Ми з тобою не разом,
Сподівання всі розтанули,
І крізь пальці, як пісок.

Ну навіщо дивні спогади,
Сльози болю у душі?
Ми минуле не повернемо-
Дощ, благаю, не кричи!

Знову дощ солоним присмаком
Поцілує уночі,
Всі слова, що не сказали ми,
Стали схожі на ножі.

Знову дощ верне до пам'яті,
І розсудить, хто правИй,
Змиє все минуле краплями,
Залишивши мокрий слід...

Знов на склі відбиток пам'яті
Нагадає, що було.
Не чужі, та й не вороги ми
Одне одному все одно.

Ми з тобою не говоримо-
Мовчки слухаємо дощ,
Хмари, ніби плями пам'яті,
Що підкинув вранці хтось.

Знову дощ солоним присмаком
Поцілує уночі,
Всі слова, що не сказали ми,
Стали схожі на ножі.

Знову дощ верне до пам'яті,
І розсудить, хто правИй,
Змиє все минуле краплями,
Залишивши мокрий слід.

Небо затягнуло хмарами,
Присмак дощу на губах...
Сподівання всі розтанули -
Вільна відтепер, як птах!


Рецензии