згадуй, коли було...

…вільна Душа, ніби вітер
в світ поринає Мрій –
нічого Їй отут скніти
спокій шукати твій…

зникнуть сумні думки
болем розп’ятих слів…
шлях збережуть зірки,
наче останній вірш…

стане із видихом злив
час – Він Хірург, Посередник
в тишу затиснуться сни
ті, що зумів ти стерпіть…

наперекір усьому
скальпель в руці Його
зважує кроки втоми –
згадуй хоча б когось…


Рецензии