Сладострастие

Есть опасная в жизни стезя,
По которой ходить очень сложно...
Светлый разум твердит, что нельзя,
Ну а чувства советуют  -  можно.

Наши чувства похожи на тьму:
Много тайн в них и мелких секретов...
И, понятно теперь, почему,
Только  Разум - явление света.

Между ними сплошная борьба,
Тьмы со светом, в течение суток,
А в итоге, коварна судьба,
Поражение терпит рассудок.

Получается, в нашей душе
Бог и дьявол соседствуют рядом...
У них сговор, такое - клишЕ,
Человек между  Раем и  Адом.

P.S.Нужно взвешивать всё, не спешить,
      Вывод правильный сделать успею...
      И, надеюсь, смогу пережить
      Свою личную боль-эпопею.

25.10.2014 г.


Рецензии
Доброго вечора, друже Віталій! Справді, вірш дуже влучний, правильний, думки прямо в глибинну суть почуттів і розуму. Що б я хотів відмітити більш переконливо, ніж просто "геніально"? По-перше. Я не згоден з висловом: "Не потрібно бути Цезарем, щоб розуміти Цезаря". Ні, потрібно, інакше буде дуже багато Цезарів, а це не добре і для самих претендентів. По-друге. Якщо це рецензія, то потрібно аргументувати розумним розсудом, який, звичайно, не завжди буде сприйнятим тим, кого рецензують. Це стосується кожної людини, а не лише творчої. По-третє. Мій аналіз такий. Думаю, що він буде об'єктивним. Справа в тому, що розум і почуття - це єдність протилежностей. Тому завжди йде "боротьба" за їх єдність, а не протиставлення. Це класика діалектичного мислення. Іншими словами: почуття настільки ж розумні, настільки світлі, наскільки розум чуттєвий темний. Ти правильно помітив, що розум тверлив поету "мне и рубля не накопили строчки", але почуття хотіли, бажали, спонукали до різноманітності, тому й мандрував по Європі та Америці (США). Коли береш щось одне, одну протилежність, виходить напівправда, а як виразити єдність - тут не так легко. Особливо для читача, який завжди буде твердити, що хтось сам собі суперечить, вступає в протиріччя з собою. Але ж одномоментно неможливо щось ствердити, адже думка перебуває в часі. Істина - донька часу, а судження розсуду нетерплячі. Ще не встиг щось сказати, вже заперечення. Тому, можливо, й існує мудрість, згідно якої "мовчання - золото". Тому, можливо, краще спілкуватись із Богом (про це вже Епікур), адже він не буде суперечити, бо його просто не існує. "Щасті - коли ТЕБЕ розуміють", але той, до КОГО апелюєш, хоче, щоб чули й розуміли ЙОГО. Тому як "чувства похожи на тьму", так і розум не є завжди світлим, тому що перші його форми егоцентричні, індивідуалістичні. Вже дитина, а ми всі родом із дитинства, твердить, що "знає" і дуже нервує, коли це не сприймається. Рідко кому вдається позбутись первинних вражень та виправити їх загальним розумом. Отже, не зовсім вірно, що "только разум - явление света". Я пишу "не зовсім", тому що категоричних суджень та умовиводів відносно людини як постійно мінливої істоти не може бути. Тому істина об'єктивна, вона належить об'єкту, але її формулює людина суб'єктивна, якій навряд чи вдається стати абсолютним носієм усіх властивостей СУБ'ЄКТА пізнання, щоб виправити суб'єктивність. Думаю, що це рецензія як аналітика. Ще одна причина. Тільки людство в цілому, представлене своєю сукупною елітою, реалізує об'єктивну взаємодію почуттів і розуму. Тому й потрібна практика свободомислення, практика толерантності та плюралізму. Потрібно бути критиком своїх попередніх суджень, адже вони сформульовані в різні часоі відтинки. Се ля ві, як говорять французи. Інший вірш прочитаю після й напишу про нього. Віталій.

Виталий Жадько   12.12.2016 23:01     Заявить о нарушении
Спасибо за прочтение и глубокий анализ стиха. Конечно, на этом сайте не пишут подобных рецензий. Рецензия подтверждает написанное в стихотворении. Безусловно, единство и борьба противоположностей там есть. Но чувства чаще побеждают, соблазняют и.т.д. Желания - движущая сила. Разум фиксирует, контролирует, отражает в памяти. Но это уже проза. Я перехожу на прозу. Стишок же лишь зарисовка процесса борьбы внутри нас, в каждом, кто занимается самоанализом, самокопанием. Много ли таких людей?.. Не думаю...
Прочитав ещё раз внимательно предыдущую твою рецензию, хочется сделать пару замечаний-поправок. Не согласен с такой фразой: "... особливо я і Олег, старанно готувались до кожного іспиту, кожного заліку. Ти, настільки я пам'ятаю, не дуже схвалював такий метод." Не спорю, что вы на голову были сильнее нас, у вас за плечами уже было высшее образование. Нам нужно было сдавать и те предметы, которые вам автоматически засчитывались. Валера избрал хитрый метод сдачи экзаменов и зачётов. Его жертвой был народный депутат Малюта. Валера всегда шёл за ним и твёрдо знал, что Малюте тройку поставят, а на его фоне Валера не будет выглядеть хуже. Валера не стремился получать высокие оценки. Вова Гольченко всегда был с Олегом, он - стремился. а я не искал лазеек. Философия меня всегда влекла, я осмысленно три года подряд поступал, расчитывая сдать один экзамен на пять. Глупый я был. Сдавал в августе наряду с медалистами школьными. Меня засыпали вопросами и ставили четвёрки. С третьей попытки я поступил довольно легко, так как не было той конкуренции в июне, которая была в августе. Я спросил Валеру, ты зачем поступал на философский, а он отвечал - хотел быть первым секретарём. Я не был член партии, в душе был антисоветчик, скрывал это, конечно. Хотелось учиться, я любил учиться. Мой средний бал оценок оказался за учёбу почти 4,4 бала. Приедешь, подтвержу наглядно. Я знаю, как получал пятёрки Боря Мельников, или Валера Шевцов, а я честно боролся за каждый бал. Мне было не безразлично. Любовь к философии проявляется и моих стихах. Хотелось сказать своё слово. А слово - вещь опасная. Пока слово во рту - ты его хозяин, а вылетело изо рта ты его раб. Отсюда и вывод - молчание золото:

Счастье затерялось на просторе,
Вряд ли я на поиски решусь...
С чувствами немножечко поспорю,
С разумом, наверно, соглашусь.

Относись к моим стихам, как к мыслям-зарисовкам, я не претендую на истину в последней инстанции:

Я пишу, но никто не читает,
А я снова и снова пишу...
Но о славе совсем не мечтаю,
Хорошо что, хотя бы, дышу.

Закругляюсь. Полночь. С уважением, В И М.

Маценко Виталий   13.12.2016 01:11   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.